Як діяти, якщо Вас турбують колектори?
Напевно, у більшості людей при слові «колектор» виникають не самі приємні асоціації. Але, правда ці люди настільки страшні, наскільки ми їх собі уявляємо? Швидше за все ні, якщо знати, як з ними правильно спілкуватися.
Хто такий колектор?
Колектор – це фахівець в сфері регулювання заборгованостей. Він працює з юридичними особами, які мають заборгованість перед банком, фінансової або колекторської компанією. Їх робота полягає в тому, щоб вимагати від боржників погашення кредитів в інтересах замовника (кредитора). Колектори займаються тільки тими випадками, коли боржник дуже довгий час не гасить кредит або ж навмисне ухиляється від оплати.
В Україні існує стереотип з приводу цієї професії: просто не всі колектори поводяться правильно і коректно, тим більше, що у людей залишилися гіркі спогади про «співпрацю» з ними з минулого. Те, наскільки агресивно вони діють, залежить від того, чи важлива їм їх репутація.
Окремого закону, який регулював би цей вид діяльності, не існує. Зараз працюють над створенням різних правових документів, наприклад, які зможуть заборонити або врегулювати колекторську діяльність.
Проте, банк або фінансова установа може укласти з колекторською компанією договори доручення (стаття 1000 Цивільного кодексу України), відступлення права вимоги (стаття 512 Цивільного кодексу України) та факторингу (стаття 1077 Цивільного кодексу України ), за якими колектори вимагають від клієнта повернути борг банку (фінансовій установі), в якій особа брала гроші в кредит, або повернути гроші на рахунок самої колекторської компанії тощо.
Як діють колектори?
Найпоширеніші методи впливу колекторів:
- надсилання особі або її близьким з вимогою про сплату боргу (дуже часто листи з такими вимогами містять ще й начебто повідомлення про підозру, судової повістки, судового рішення стосовно особи);
- телефонування боржнику або його родичам з метою залякування та з вимогою про повернення коштів (переважно телефонують неодноразово, вночі − щоб деморалізувати та налякати);
- безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких (здійснюється, як правило, кремезними хлопцями для здійснення психологічного або фізичного тиску)
- звернення до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу, і у випадку позитивного рішення суду звернення до виконавчої служби для стягнення заборгованості (колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості з причин небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутності доказової бази, безпідставності висунутих до боржника вимог, безперспективності примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо).
Що робити в умовах тиску та погроз?
В такій ситуації головне запастися терпінням, адже колекторські фірми діють в загальному психологічним тиском.
Відповідно ст. 32 Конституції України, ніхто не має права втручатися в особисте та сімейне життя людини. Проте, у випадку, коли позичальником надана письмова згода на передачу інформації 3-м особам, колекторська компанія вправі телефонувати за номерами телефонів, які позичальник вказав в анкеті-заявці на отримання кредиту.
Проте, потрібно зазначити, що будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатись виключно:
— органами Державної виконавчої служби;
— за рішенням суду, що набрало законної сили;
— за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження;
— із дотриманням всіх офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
В будь-якому випадку, комунікацію з колекторами необхідно переводити з усної в письмову форму. Наприклад:
- з власної ініціативи надіслати листа на адресу колекторської компанії з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити первинного кредитора, а також документів, які підтверджують передачу заборгованості або права на її витребування на користь банку колекторською фірмою;
- або ж в телефонному режимі повідомити про те, щоб колекторська компанія надіслала вам свою вимогу, викладену у письмовій формі і з усіма доданими документами.
Після того, як особою отримано листа з доданими до нього документи, а також вказівкою про наявність кредитної заборгованості, слід перевірити даний факт на предмет актуальності, а саме: чи існує така компанія та чи має вона право стягувати з особи-боржника кошти замість банку або від його імені.
Якщо ж банк не ліквідовано і інформація співпадає, то слід звернутись до відділення банку, перед яким заборгували, і витребувати копії документів, які підтверджують, що саме вами укладався договір (у випадку, якщо ви таких дій не вчиняли).
Не спішіть відразу погашати борг! Слід детально все перевірити, бо якщо банк не уповноважував відповідну колекторську компанію стягувати з вас кредитну заборгованість, або насправді у вас відсутня кредитна заборгованість, повернути кошти буде дуже складно або й взагалі неможливо.
У разі отримання повістки про виклик до суду, слід ознайомитись із судовою справою, та вже після цього приймати рішення про подальші дії або одразу звернутись до юриста або адвоката.
Безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких, будь-який з боку них тиск (психологічний або фізичний) виходить за рамки правового поля і є кримінально караним. У таких випадках слід не зволікати і одразу звертатись до поліції.
Чи може людина звернутися до суду?
У разі виникнення сумнівів або незгоди з пред’явленою до сплати сумою заборгованості, особа має право самостійно звернутися до суду, зокрема щодо оскарження розміру заборгованості, у тому числі нарахування пені (неустойки) за договором, а у випадку, якщо нею кредитний договір взагалі не укладався – щодо визнання договору недійним.
Крім того, слід звернути увагу, що термін, протягом якого ви можете звернутися до суду, починає спливати з моменту настання дня, до якого борг підлягав поверненню або з моменту, коли у кредитора виникає право вимагати повернення такого боргу.
Якщо боржнику надається пільговий строк для повернення боргу, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
У разі заміни сторони у зобов’язанні порядок обчислення та перебігу позовної давності не змінюється (стаття 262 Цивільного кодексу України).
Примітка. Строк позовної давності становить 3 роки за основним зобов’язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору
При виникненні ситуацій з колекторськими компаніями слід зберігати спокій, приймати виважені рішення та за захистом своїх прав звертатись до фахівців.
Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців відділу «Сокирянське бюро правової допомоги» Кельменецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Центральна, 74 (приміщення управління ПФ, каб.№2, І поверх).
Телефон: (03739) 2-03-68.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
Для того, щоб дізнатись чи компанія, яка вимагає від вас погашення заборгованості, справді існує, рекомендовано перевірити її державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на інтернет-ресурсі Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/content/free–search, де також можна дізнатися реквізити колекторської компанії та її види діяльності.
Крім того, щоб перевірити чи не ліквідовано банк, реквізити якого вам надала колекторська компанія для здійснення оплати боргу, необхідно на вебсторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розділ «Банки в управлінні Фонду» обрати опцію «Банки, ліквідовані фондом». Для того, щоб перевірити правильність наданих реквізитів для сплати коштів, після здійснення вищенаведених дій необхідно натиснути на логотип банку та ознайомитися з всією наявною інформацією щодо нього, у тому числі і про діючі реквізити.
Якщо банк ліквідовано або реквізити не співпадають із тими, що вказані на сайті − можна звертатись до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо незаконних дій, а саме порушення недоторканості приватного житла, вимагання та шахрайства.
Якщо ж банк не ліквідовано і інформація співпадає, то слід звернутись до відділення банку, перед яким заборгували, і витребувати копії документів, які підтверджують, що саме вами укладався договір (у випадку, якщо ви таких дій не вчиняли).
Перш ніж сплачувати кошти, слід детально все перевірити, бо якщо банк не уповноважував відповідну колекторську компанію стягувати з вас кредитну заборгованість, або насправді у вас відсутня кредитна заборгованість, повернути кошти буде дуже складно або й взагалі неможливо.
Якщо копії запитуваних особою документів не надано, неможливо визначити правові підстави звернення до неї колекторів. В такому випадку можна також звернутись з заявою до правоохоронних органів щодо вчинення колекторської компанією кримінального правопорушення.
Рекомендації, зазначені вище, можна використовувати і у разі надсилання особі або її родичам «листів щастя» з вимогою про сплату боргу.
Безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких, будь-який з боку них тиск (психологічний або фізичний) виходить за рамки правового поля і є кримінально караним. У таких випадках слід не зволікати і одразу звертатись до поліції.
У разі отримання повістки про виклик до суду, слід ознайомитись із судовою справою, та вже після цього приймати рішення про подальші дії або одразу звернутись до юриста або адвоката.
Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права. Водночас вони мають право звернутися до суду із метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби з метою стягнення заборгованості.
В будь-якому разі у людини є право вимагати номер договору та дані первинного кредитора, а також тип договору (факторинг, представлення інтересів і т. д.) І його дані (номер і дату оформлення) між кредитором і колекторами. А також є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів. Без надання цих документів неможливо визначити правові підстави звернення колекторів до вас. І є підстави говорити про «вимагання» за яке передбачено кримінальну відповідальність.
Варто звернути увагу, що у випадку відмови колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якій нарахування відсотків за договором припиняється (ст. 613 Цивільного кодексу України).
За умови надання всіх необхідних документів є корисним самому звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтувати заборгованість (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то відповідно їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.
Право на приватність
Про ще один важливий момент потрібно згадати. Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи цю інформацію про позичальника, має враховувати ст. 60 Закону України «Про банки й банківський діяльності», що визначає, що дані, що стосуються діяльності й фінансове становище клієнта, які стали відомі банку в процесі обслуговування клієнтів і взаєминах з ними або із третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом (наприклад, при проведенні слідчих дій і т.д).
Міністерство юстиції України з цього приводу висловило свою правову позицію, відповідно до якої вважає, що порядок надання інформації так званим колекторським компаніям, що існує сьогодні, порушує права громадян закріплені в ст. 32 Конституції України (порядок збору та зберігання конфіденційної інформації). Колекторські компанії вправі вимагати виконання зобов’язань від боржників тільки при наявності його письмової згоди на розкриття банківської таємниці. (http://www.minjust.gov.ua/news/18760)
Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону «Про банки й банківський діяльності» якраз ідеться про те, що банк має право надавати інформацію, котра містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) і банком договорів, у тому числі договорів про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яка передбачена ст. 47 Закону. Якщо читати ст. 47 Закону «Про банки й банківський діяльності» разом із ч. 3 ст. 61 цього ж Закону, виходить, що при співпраці з колекторами банки мають право розголошувати їм інформацію, яка становить банківську таємницю.
З викладеного вище можна зробити висновок хоч банки й мають право передавати інформацію про боржника колекторам, проте останні не вправі її розголошувати третім особам.
Звернення особи до суду
У разі виникнення сумнівів або незгоди з пред’явленою до сплати сумою заборгованості, особа має право самостійно звернутися до суду, зокрема щодо оскарження розміру заборгованості, у тому числі нарахування пені (неустойки) за договором, а у випадку, якщо нею кредитний договір взагалі не укладався – щодо визнання договору недійним.
Крім того, слід звернути увагу, що термін, протягом якого ви можете звернутися до суду, починає спливати з моменту настання дня, до якого борг підлягав поверненню або з моменту, коли у кредитора виникає право вимагати повернення такого боргу.
Якщо боржнику надається пільговий строк для повернення боргу, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
У разі заміни сторони у зобов’язанні порядок обчислення та перебігу позовної давності не змінюється (стаття 262 Цивільного кодексу України).
Примітка. Строк позовної давності становить 3 роки за основним зобов’язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору
При виникненні ситуацій з колекторськими компаніями слід зберігати спокій, приймати виважені рішення та за захистом своїх прав звертатись до фахівців.
Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців відділу «Сокирянське бюро правової допомоги» Кельменецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Центральна, 74 (приміщення управління ПФ, каб.№2, І поверх).
Телефон: (03739) 2-03-68.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
В.о. начальника відділу «Сокирянське БПД» О. Івасюк
