ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РИБООХОРОННИЙ ПАТРУЛЬ ЗАКЛИКАЄ ГРОМАДЯН ПІД ЧАС НЕРЕСТУ ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ ЛЮБИТЕЛЬСЬКОГО ТА СПОРТИВНОГО РИБАЛЬСТВА
Настала весна, а це значить, що у водоймах розпочнеться процес пробудження, відновлення та відтворення водних біоресурсів. З метою створення належних умов для відтворення рибних запасів Чернівецький рибоохоронний патруль роз’яснює особливості нерестового періоду в риб.
Нерест – це невід’ємний етап життя прісноводних риб, який обумовлений багатьма природними умовами. Ключовим фактором, який впливає на його початок – є температура води. У кожного виду риб свій температурний діапазон. Наприклад, щука починає нереститись при температурі води від +3°С до +6 °С, окунь від +7°С до 8°С, судак від +7,6°С до +8,7°С, плітка від +8°С до +12°С, лящ від +12°С до 16°С, карась від +13,8°С до +14,8°С, плоскирка від +12,1°С до +12,8°С, короп від +18,2°С до +19,8°С, лин від +19,8°С до +20,8°С. Якщо температура несприятлива – вода дуже тепла, або, навпаки, занадто холодна, – нерест може взагалі не початися, або пройти частково. Як ікринки,так і молодь риби, яка виводиться з них дуже чутливі до тепла і холоду. Від різкої зміни температури може загинути ікра риби. З цього можна зробити висновок, що у більшості риби нерест проходить в свій нерестовий сезон, коли температура води найбільше сприяє їх розмноженню.
Більшість риби під час нересту відкладають ікру. Самки випускають ікру в воду, на дно або на рослини, а самці риби в цей час поливають її молочком – насіннєвою рідиною. Коли в риб з’являється інстинкт розмноження, вони переміщуються туди, де умови розвитку їхнього потомства будуть найкращими, у так звані нерестовища. Судак, щука, лящ, окунь, плітка, карась, краснопірка нерестяться в тій частині водойми, де течія ледве відчувається або взагалі відсутня. Це зумовлено тим, що ці риби відносяться до групи фітофільних, які відкладають ікру на водну рослинність, зарослі кущів та коріння дерев. Є також пелагофільні види риб, які розмножуються в річках та інших водоймах, метаючи ікру в товщу води. Саме тому, запорукою благополучного проходження їхнього нересту є швидка течія, яка не дає ікринкам залягати на дно та вкриватися мулом. До таких риб відносяться білий амур, білий та строкатий товстолоби.
Плодючість риб різна і визначається кількістю ікринок, яку викидає середньостатистична самка. Наприклад, самка коропа відкладає до 3 млн. ікринок, а сома – всього 500 штук. Це пояснюється здатністю турбуватись про потомство, адже ті види, які не мають такої особливості, як правило, відкладають ікру з «запасом». Ікрометання у кожного виду риб теж відбувається по різному. Цей процес може бути «одноразовим», коли самки одного виду відкладають відразу всю ікру, або «порційним», з інтервалами часу від кількох днів до кількох тижнів. Цікавим є той факт, що самки одного й того ж виду за різних географічних та природних умов можуть змінювати «одноразовий» нерест на «порційний» і навпаки.
Після запліднення в ікринці починає розвиватися зародок, який поступово зростає і перетворюється на личинку. Личинка здається дещо незграбною, адже рухатись їй заважає жовтковий мішок, в якому знаходяться запаси їжі на перший час. Коли ці запаси закінчуються, вона починає самостійно добувати собі їжу і поступово стає схожою на дорослу особину свого виду. З цього часу її називають мальком.
Шлях від ікринки до дорослої рибини доволі складний, оскільки, на ранніх етапах розвитку риба є особливо вразливою, тому не кожна ікринка проходить цей шлях до кінця. Дослідами встановлено, що з ікринок, відкладених самкою коропа, 97% малюків не досягає трирічного віку, причому 93% риби гине протягом перших 7 -10 діб після нересту. Добові й тижневі коливання рівня води у водоймах нерідко призводять до осушення нерестовищ та загибелі ікри. Крім того, людський фактор займає не останнє місце серед негативного впливу на процес нересту риби та її подальшого розвитку.
У зв’язку з викладеним Чернівецький рибоохоронний патруль закликає громадян під час нересту дотримуватись правил любительського та спортивного рибальства. Від того, наскільки успішно та вдало пройде нерест залежить чисельність риби у наших водоймах та майбутнє рибних ресурсів.
Чернівецький рибоохоронний патруль закликає не бути байдужими до рибних запасів та дотримуватись встановлених правил рибальства. У випадку, якщо ви помітили незаконний вилов риби або порушення правил збуту біоресурсів (риби) на території Чернівецької області та Дністровському водосховищі в межах Чернівецької, Хмельницької, Тернопільської і Вінницької областей, просимо терміново повідомляти на «гарячу» лінію до Управління Чернівецького рибоохоронного патруля 066-06-73-869, (0372) 52-00-27 або на всеукраїнську безкоштовну «гарячу» лінію: 0-800-50-52-50.
Джерело: http://bukoda.gov.ua